Які подарунки приготуємо близьким та коханим? Що подарують нам?
У цей період ми активно відвідуємо торговельні мережі. А в них у цей час найспекотніше!!! Деякі бізнеси за грудень чи за свята заробляють трохи менше, ніж за решту року.
І тут все зрозуміло.
Народ хоче свята, щастя, веселощів. І саме у цей час хочеться дарувати, витрачати, купувати.
В цей час більшість купує не заради потреби в товарі, а заради самої покупки. Я думаю, що зараз багато хто зі мною погодиться, аджеще свіжі спогади))
Ми купували заради задоволення, ми таким чином намагалися купити саме задоволення. Оплачували ресторани, ігри, поїздки, заходи… Але скільки разів вам доводилося під час покупки, дивлячись на персонал, що обслуговує, говорити собі, що ви більше не прийдете сюди?
Бачачи його «доглянутість», «обізнаність», зовнішній вигляд, вираз обличчя, чорт забирай, яке не змінять ні свята, ні сокиру?
Скільки разів ви не купили чи купили значно менше?
Чому часи совкового чиновництва та загального дефіциту в минулому, а його відлуння живе?
Часи, де кожен, хто мав доступ до якогось товару (а він майже весь був у дефіциті), зневажливо дивився на клієнта, намагаючись демонструвати таким чином свою владу та псевдо значущість?
В чому причина? Виникла парадоксальна ситуація.
- Більшість клієнтів скаржиться на погане обслуговування та на дефіцит хороших продавців, яким хотілося б залишати пристойні чайові та приходити до них знову та знову за новими покупками?
- Більшість роботодавців скаржиться на поганий персонал і на величезний дефіцит співробітників, яким вони готові платити великі гроші.
- Більшість тих, хто працює за наймом або шукає потрібних вакансій, скаржиться на неможливість знайти пристойну оплату праці.
Чому знову часом доводиться відчувати себе в радянському соціалізмі? Ні, річ зовсім не в історії та не в спадковості. Все набагато простіше. Нас багато вчили економії, щоб ми витрачали менше, а не щоб витрачали грамотніше. Знаючи це, потенційний кандидат на необхідну йому вакансію шукав би не роботу, а знання. Які навички потрібні та де їх можна набути, щоб стати бажаним кандидатом.
Роботодавець же навчився б рахувати власні гроші не в тому, щоб платити менше, а щоб мати ефективного співробітника. Того, хто б приносив максимальний прибуток, а не бажання міняти на нового.
Як зазвичай підходять до найму персоналу підприємці? 
Вони дуже швидко наймають черговогона вакансіюі дуже довго його звільняють, попри те, що він не справляється.
- Тому що родич (основний злочин перед своїм бізнесом та мріями)
- Бо шкода
- Пому що я вірю в нього, що він колись стане іншим
- А де я знайду найкращого?
- А що як наступний буде ще гіршим?
Все так самояк і в нещасливих шлюбах. А треба з точністю навпаки: персонал треба наймати довго, а звільняти дуже швидко.
- Якщо у вас виникло питання – чи відповідає ваш співробітник займаній посаді…
- Якщо у вас виникли думки про його звільнення…
- Якщо він почав поглядати на інші компанії…
Питання вже не стоїть.
А щоб на його місце не прийшов такий самий чи ще гірший, необхідно організувати систему, технологію найму персоналу. І щоб ваші сумніви щодо цього остаточно розвіялися, тому що в глибині душі, більшість, хто читає ці рядки, мене розуміють, давайте порахуймо наступне.
- Яких втратви зазнаєте через такий персонал?
- На скільки у них менше середніх замовлень, ніж могли бути?
- Скільки нових клієнтів приходить до вас через ваш сервіс та професіоналізм ваших співробітників?
- Скільки клієнтів більше не повертається до вас?
Крім того, які ваші витрати:
- під час заміни персоналу?
- на рекламу про нову вакансію?
- на оренду займаного працівником місця?
- на технічне забезпечення та оснащення цього робочого місця?
- навчання нового кандидата, коли ви змушені витрачати свій час або час вашого найкращого помічника на підготовку стажера?
Адже він не окупає ці витрати в перші місяці, а через 2 чи 3 вже звільняється сам. І ви знову з тією ж проблемою, з тим самим завданням і з тими самими видатками.
Тож чи не краще і не вигідніше, з економічної точки зору, проінвестувати один раз у створення системи найму та підготовки якісних співробітників? Чим постійно ставати на ті ж граблі?
Чим розлякати знову і знову потенційних клієнтів, щоб шукати потім нових, тому що їх налякали ще гірше в іншому місці?
Але ж місць, де клієнту комфортно, з часом стає дедалі більше. Ринок та час все розставляють на свої місця. А якщо ці місця у ваших конкурентів? Адже хтось це вже розуміє та впроваджує!
Особисто я вірю у це та роблю це. І зараз я готую на цю тему навчальний модуль«Етапи ефективного найму та розвитку персоналу»
P.S. І не варто говорити, що клієнти не платять, бо криза, тому що у них немає грошей. Можливо з кимось і так. Але я особисто вважав, що в тих місцях, де мені не приємно було платити, я заощадив собі 5000 доларів (хоч якесь виправдання позбавлення задоволення). Сподіваюся, що ці місця були не вашим бізнесом…
P.P.S. А у Вас були якісь випадки за часи свят, де вам не хотілося платити гроші? Поділіться у коментарях. Це буде корисно багатьом підприємцям.
